Спадкоємець Hermès, садівник і угода 2002 року

Щоб розтратити великий родинний статок, зазвичай потрібно кілька поколінь. Ніколя П’юеш стверджує, що його статок зник за одне, і він роками цього не помічав. У березні 2024 року Forbes оцінював статки спадкоємця Hermès у 15,6 млрд доларів.

Через рік журнал узагалі виключив його зі списку мільярдерів, після того як П’юеш заявив, що його багатство фактично випарувалося.

Ця історія завжди мала всі складники роману Сіменона: неодружений вісімдесятирічний чоловік у швейцарському гірському селі, довірений радник, колишній садівник, якого він збирався всиновити, і найбажаніший пакет акцій у французькій індустрії розкоші. 17 вересня до цього додалося дещо корисніше для юристів, ніж атмосфера.

Оприлюднені того дня судові документи свідчать, що в листопаді 2002 року LVMH підписала угоду про купівлю мільйонів акцій Hermès у П’юеша та інших членів родини засновників.

Це важливо через те, що LVMH заявила суду в червні: «Група ніколи не розглядала можливості придбати частку Ніколя П’юеша, а тим паче всупереч його волі». Ці два твердження не обов’язково суперечать одне одному.

Угода про купівлю — ще не купівля, і у 2017 році LVMH повідомила швейцарському суду, що угоду 2002 року «так і не було виконано». Утім, адвокати П’юеша, найімовірніше, чимало скористаються з відстані між цими двома заявами.

Угода

Згідно з документами, угоду 2002 року підписали П’єр Годе, тодішній багаторічний соратник Бернара Арно, та Ерік Фреймон, женевський управлінець статками, який десятиліттями вів справи П’юеша. Купівля мала розпочатися після відходу Жан-Луї Дюма, багаторічного керівника Hermès.

Він пішов на пенсію у 2006 році.

LVMH і холдинг родини Арно сплатили фірмі Фреймона щонайменше 20 млн доларів комісій і гонорарів у 2001–2009 роках, коли LVMH тихо нарощувала позицію в Hermès. У жовтні 2010 року LVMH приголомшила родину Hermès, розкривши частку близько 17%.

Згодом вона зросла приблизно до 23%, доки за угодою 2014 року LVMH не розподілила ці акції серед власних акціонерів і не вийшла з гри.

Hermès відповіла на атаку, об’єднавши родинні пакети в закритому холдингу, щоб жоден сторонній не зміг повторити цей маневр. П’юеш, нащадок Тьєррі Ермеса в п’ятому поколінні, залишився поза цією структурою.

Коли у 2014 році він залишив наглядову раду, йому все ще приписували понад 5% компанії.

Зниклі шість відсотків

П’юеш каже, що у 2022 році дізнався про зникнення своїх акцій — близько 6% Hermès. За нинішніми цінами такий пакет коштував би приблизно 10 млрд доларів; його позов у Франції проти LVMH, Арно та компаній, пов’язаних із Фреймоном, вимагає 14 млрд євро відшкодування.

У липні 2024 року швейцарський суд відмовився визнати Фреймона відповідальним, зазначивши, що П’юеш «сліпо довіряв» радникові й міг будь-коли відкликати повноваження. Фреймон помер у липні 2025 року.

Для тих, хто управляє грошима дуже заможних людей, саме це формулювання звучить найнеприємніше. Надзаможні родини часто делегують справи саме тому, що не хочуть читати виписки з рахунків. Статок, що складається з одного знаменитого пакета акцій, здається надійним і, як з’ясовується, напрочуд легко губиться з поля зору.

На сцену виходить Катар

Справа має другий фронт — у Вашингтоні. У лютому 2025 року було підписано договір про продаж 6 082 615 акцій Hermès, близько 5,8% компанії, оцінених у 14 млрд євро. Покупцем виступала Honor America Capital — структура, за якою стоїть правляча родина Катару; фінансування гарантував емір Тамім бін Хамад Аль Тані.

Угоду планували закрити 3 березня 2025 року. 19 березня адвокат П’юеша її розірвав.

Honor America вимагає у федеральному суді округу Колумбія передати їй акції або виплатити 1,3 млрд доларів відшкодування. Захист П’юеша стверджує, що він «не відігравав жодної ролі в запропонованому продажу й дізнався про угоду з преси».

Що породжує очевидне запитання, на яке суд ще не відповів: як можна підписати договір про продаж акцій, яких, за власними словами, у тебе вже немає?

А що ж садівник

Деталь, яка зробила історію знаменитою, — план, про який писали в грудні 2023 року, всиновити колишнього садівника й залишити йому частину спадщини, — тепер її найменш цінна частина. Спадщина варта рівно стільки, скільки в ній є. Якщо П’юеш має рацію, у ній є судовий позов.

Для Арно момент невдалий: акції його компанії цього року подешевшали більш ніж на третину, а сам він випав із десятки найбагатших людей світу. Позов щодо подій початку 2000-х LVMH переживе без особливих зусиль.

Чого група воліла б уникнути, то це нової хвилі розкриттів про те, як саме вона стала власницею майже чверті свого найшанованішого конкурента. На запитання про угоду 2002 року й платежі Фреймону представник LVMH від коментарів відмовився.

Джерела

• LVMH signed a secret 2002 pact to buy Hermès heir’s shares (17 Sep 2026)
• The Fashion Law: the Qatari deal and the €14bn that disappeared
• Wikipedia: Nicolas Puech
• Caproasia: LVMH denies agreement to buy Puech’s shares (24 Sep 2026)

Фото на обкладинці: Polymagou, Wikimedia Commons, CC BY 4.0. Кадровано.